Spiritual Exercises

[ТРИ СТУПЕНІ СМИРЕННЯ] (86)

[165] 1 Перший ступінь смирення, необхідний для вічного спасіння, полягає у тому, щоби принизитися й упокоритися якомога більше та в усьому дотримуватися Божого закону.
2 Відтак, хоч би нас хотіли зробити володарями всього, що створено у світі, або ж ішлося про те, аби зберегти своє земне життя, то й тоді ми жодної думки не допускали б про порушення заповіді - чи то Божої, чи людської, - яка зобов'язує нас під загрозою головного гріха.
---------------------------------------------
(86) Це заголовок з рукопису тексту А, проте він поданий нам лише як колонтитул.Maneras, "способи", чи "шляхи", може перекладатися також як "різновиди", "методи", "ступені", "роди"; про численні варіанти перекладу цього слова, відомі вже за Ігнатієвих часів, мова нижче.
Ігнатієва концепція трьох ступенів смирення в любові є важливою характерною рисою його духовності. Автор представляє її не у формі розважання чи споглядання, а у вигляді роздумів, які мають пройняти вправи, а також проміжки між ними в усі наступні дні, присвячені вибору. Його мета - спонукати реколектанта до відкритості перед Богом і сповненого любов'ю прагнення якомога більше уподібнитися до Христа. Також він хоче схилити реколектанта до перегляду викладених в "Основі" принципів з урахуванням нової позиції, яка полягає у любові до Христа, що зросла внаслідок пройдених на той момент споглядань. Як і у "Трьох різновидах людей", притаманний Ігнатієві надзвичайно стислий стиль та специфічна термінологія породили у цьому випадку стільки тлумачень доктрини, що описати їх детально у цій книзі неможливо. Аби збагнути, що саме було у нього на думці, варто окинути поглядом історичне тло, на якому розкривається зазначена тема, та терміни, що їх він зі своїми однодумцями використовували для її обговорення.
Св. Бенедикт у своєму "Уставі" тлумачить смирення як протилежність гордості (RB 1980: The Rule of St. Benedict in Latin and English with Notes, ed. T. Fry (Collegeville, 1981), cc. 191-201; p. 7:1,2). Щоб сягнути вершини смирення, монах, який усвідомлює своє принижене становище, має підніматися драбиною Якова і, подолавши дванадцять щаблів (gradus), сягнути верхнього, дванадцятого щабля, здобувши таким чином досконалу Божу любов (там само, 67). Це вчення схвалював св. Бернард, який написав книгу про східці смирення, а у своїй 26-ій проповіді (PL, 183: ст. 610) стверджував, що смирення полягає у підпорядкуванні нашої волі Божій волі. Св. Тома Аквінський теж схвально відгукується про Бенедиктову доктрину, проте водночас зауважував, що ступені (gradus) смирення різні автори рахують по-різному; у декого їх три (ST 2-2, 161, 6). Також і для Томи смирення полягає у підпорядкуванні особи Богові (там само, 162, 5). Ігнатій явно дотримується цього ж традиційного мислення та термінології, проте нам не відомо, з якого саме джерела він безпосередньо почерпнув стисло викладені у пп. 165-168 ідеї; видається, що це його власне формулювання, вжите задля досягнення мети, яку він поставив перед собою.
В Автографі (текст А) Ігнатій вжив у п. 164 tres maneras de humilidad, що можна перекласти як "три різновиди" чи "три способи" смирення. У латинській версії, яку використовували в Парижі у 1534, використано tre species humilitatis, "три роди смирення", а у Вульґаті 1548 р. - tres modos, "три види", чи "типи" смирення. Ще один вельми важливий ключ до тлумачення цих слів залишив нам Педро Ортіс, доктор біблійних наук і посол при папському дворі, який у 1538 протягом сорока днів виконував вправи під особистим керівництвом Ігнатія в Монте Кассіно. У своїх нотатках, де, безперечно, відображено його розмови з Ігнатієм на цю тему, він згадує про ступені любові: "Три різновиди та ступені любові до Бога і бажання наслідувати Його божественну Велич, коритися їй і служити" ("tres maneras y grados de amor de Dios y deseos de obedecer y imitar y servir a su Divina Majestad" [SpExMHSJ69, c. 635; див. також BibThSpEx, cc. 264-265; курсив наш]).
Усе це ясно свідчить про те, що Ігнатій послідовно розглядає тут три способи, чи ступені смирення в любові. Не надто відступаючи від суті, ці способи можна також називати різновидами, типами, родами, ступенями. Зокрема, третій ступінь в Ігнатія, як ото дванадцятий щабель у Бенедикта, - це смирення, пройняте великою любов'ю, humilidad amorosa. Ігнатієві перший і другий ступені пов'язані з дотриманням Божих законів; третій же ступінь, як і дванадцятий щабель св. Бенедикта, здіймається понад законом до любові.
В Ігнатієвому "Духовному щоденнику" сповнене любов'ю смирення (humilidad amorosa) становить кульмінацію духовно-містичної мандрівки, яку описує в ньому Ігнатій. Цілий другий зошит, з 13-го березня 1544 до 27-го лютого 1545, присвячено шостій стадії цієї мандрівки: торування нового шляху, шляху, сповненого любов'ю смирення, почитання та чуттєвого благоговіння (див. Вступ, в Ign CLWS, cc. 233-234, і тексти, там само, сс. 259-270). Звично йти цим шляхом - ось головний урок, отриманий Ігнатієм, на його переконання, від божественного Вчителя під час усієї містичної мандрівки, описаної у фрагменті "Щоденника", який зберігся до наших днів.
---------------------------------------------
[166] 1 Другий ступінь смирення є досконалішим за перший.
2 Перебуваємо у такому стані духа, що вже не прагнемо до багатства радше, ніж до вбогості; до почестей радше, ніж до зневаги; до життя довгого радше, ніж до короткого (87),
3 тільки б усе це однаково сприяло (88) служінню Господу Богові і спасінню нашої душі.
4 Щобільше, нам навіть на думку не спадає скоїти якийсь повсякденний гріх ні заради оволодіння всім створеним на землі, ні задля порятунку свого життя.
---------------------------------------------
(87) Особа, яка сягнула другого ступеня смирення, наділена, по-перше, описаною в "Основі" безпристрасністю, а по-друге - умінням говорити мовою логічних аргументів.
(88) Siendo igual: Цей дієприслівниковий зворот за значенням дорівнює підрядному реченню умови (якщо) або часу (коли). Саме він відіграє ключову роль у цілому реченні, хоч Ігнатій помістив його у самому кінці, де він не надто впадає у вічі.
---------------------------------------------
[167] 1 Третій ступінь смирення - найдосконаліший; він полягає у поєднанні першого і другого ступенів; якщо обставини однаково сприятимуть хвалі і славі Божій,
2 то, щоби краще наслідувати Господа нашого Ісуса Христа й більше уподібнюватися до Нього тут і тепер,
3 прагнемо й обираємо вбогість із Христом убогим радше, ніж багатство; зневагу з Христом зневаженим радше, ніж почесті;
4 воліємо видаватися нікчемними безумцями заради Христа, якого вважали таким перед нами, радше, ніж славитися у світі мудрістю та проникливістю (89).
---------------------------------------------
(89) Особа, яка сягнула третього ступеня смирення, наділена, по-перше, безпристрасністю, а по-друге - умінням говорити мовою любові. Вона дотримується такої позиції: "Я люблю Христа і хочу бути якомога подібнішою до Нього, хай чого б мені це не коштувало"; за це молиться і в третьому впровадженні споглядань Христових тайн, наприклад, у пп. 104, 113. Той, хто любить, охоче і навіть радісно працює чи страждає за того, кого любить, бо такою працею чи стражданням виявляє, примножує або доводить свою любов, обираючи страждання не як добро чи самоціль, а як засіб для примноження добра. Див. також примітку 15 до Конс, 101 в IgnCLWS, сс. 454-455. Христоцентричне вчення Ігнатія про любов хреста фактично збігається з доктриною про третій ступінь смирення в любові.
---------------------------------------------
[168] 1 Примітка. Тому, хто хоче сягнути зазначеного третього ступеня смирення, дуже корисно буде провести три бесіди з розважання про три різновиди людей, описані вище [147, 156],
2 благаючи Господа обрати його для цього третього та найвищого ступеня смирення, щоб краще Його наслідувати і Йому служити, тільки б це однаковою чи й кращою мірою сприяло служінню Божій Величі та її прославі.