Spiritual Exercises


Go to content

Main menu:


Три часи вибору

Другий тиждень > Вибір

[175] 1 ТРИ ЧАСИ, ПРИДАТНІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ РОЗВАЖЛИВОГО І ДОБРОГО ВИБОРУ

2
Час перший - коли Господь Бог так зворушує та приваблює нашу волю, що побожна особа, не вагаючись і не маючи змоги вагатися, виконує те, що їй вказує Господь;
3 так ото вчинили святі Павло і Матей, коли пішли за Христом (
95).
---------------------------------------------
(95) Три сприятливі "часи" - це ситуації чи нагоди, придатні для духовних досвідчень. Згаданий у "першому часі" поклик (див. Мт. 9, 9; Дії. 9, 6, 15; 22, 21; 26, 17-18) у тому вигляді, в якому його тут описано, трапляється в реальному житті рідко. Проте досвідчення, які до певної міри його нагадують, справді трапляються і приносять людині неймовірний душевний спокій, а також відчуття Божої присутності та просвітлення.
---------------------------------------------
[176] Час другий - коли отримуємо достатньо світла та пізнання через досвідчення втіхи та покинутости, а також через досвід розпізнавання різних духів (96).
---------------------------------------------
(96) Другий час або ситуація передбачає роздуми реколектанта про "порухи", які він відчуває у своїй душі; застосовуючи правила розпізнавання духів (313-336) та користаючи з можливих порад керівника, реколектант намагається визначити, які порухи походять від Бога або доброго ангела, а які - від злого духа. Можна відчути зворушення, переживши неабияку втіху чи спустошення, що засвідчують спрямування Божого поклику. Існує, утім, певний ризик ілюзій чи самообману; відтак існує й необхідність розпізнавання. Щобільше, у таких досвідченнях воля часто випереджає розум; як наслідок, варто доповнити їх роздумами у третій час, коли розум діє у спокої під впливом звичайної благодаті. Стосовно визначених трьох часів, див. Coathalem, сс. 187-190; також Директиви, рр. 26 і 27. Зазвичай, пов'язані з вибором роздуми відбуваються поза молитовними заняттями; іноді, однак, такі роздуми є предметом молитов та бесід і відтак становлять частину заняття. Керівник має подбати про те, щоб не переобтяжувати реколектанта, який здійснює вибір, надмірною кількістю молитовних занять (див. Директиви, р. 31, п. 2).
---------------------------------------------
[177] Час третій - коли панує спокій; міркуємо насамперед про те, задля чого народилися, а саме - для прослави Господа Бога нашого та спасіння своєї душі; далі, бажаючи сягнути цієї мети, вибираємо як засіб її досягнення певний спосіб життя у встановлених Церквою межах, щоб він сприяв нам у справі служіння Господеві та спасіння душі (97).
Під часом, коли панує спокій, маємо на увазі пору, коли душу не тривожать різні духи, і вона використовує свої природні можливості вільно і спокійно.
---------------------------------------------
(97) У третій час чи то пак за третьої ситуації, проілюстрованої в Ігнатієвих роздумах про вбогість, реколектант зважує за і проти, властиві цьому питанню з погляду досягнення його мети - кращого служіння Богові. Як правило, у другий час головну роль відіграють воля та схильності, а в третій - розум. Обидві описані процедури доповнюють одна одну. Сам Ігнатій у своїй практиці поєднував дії, властиві другому і третьому часам, про що не раз свідчить його Духовний щоденник. Див. також DeGuiJes, "election", c. 644.
---------------------------------------------
[178] 1 Якщо вибір не відбувся ні у перший, ні в другий час, то нижче подано два способи його здійснення у час третій.


2 ПЕРШИЙ СПОСІБ
ЗДІЙСНЕННЯ РОЗВАЖЛИВОГО І ДОБРОГО ВИБОРУ
МІСТИТЬ ШІСТЬ ПУНКТІВ

3
Пункт перший. Чітко окреслити собі те, стосовно чого маємо зробити вибір, наприклад, бенефіцій чи вигідну посаду, які можемо прийняти або відкинути, чи щось інше, що підпадає під змінний вибір.

[179] 1
Пункт другий. Пам'ятати про мету, задля якої нас створено, - прославу Господа Бога та спасіння своєї душі.
2 Поза тим, слід відшукати в собі безпристрастність (
98), тобто позбутися будь-яких невпорядкованих схильностей до такої міри, щоб не бути схильним чи чуттєво налаштованим радше прийняти певну річ, аніж її відкинути, чи, навпаки, радше відкинути, ніж прийняти.
3 Натомість потрібно перебувати посередині, наче ото стрілка на вазі, щоби бути готовим вчинити так, як вважатимемо за краще для примноження Божої слави і хвали та спасіння своєї душі.
---------------------------------------------
(98) В "Основі" (п. 23) Ігнатій проголошує: "Потрібно виробити у собі безпристрасність", тобто набути безпристрасності; тут, одначе, він пише: "Слід відшукати в собі безпристрасність", тобто запитати: "Чи зберегли ми безпристрасність, яку виробили в собі після "Основи" та "Трьох різновидів"?"
---------------------------------------------
[180] 1 Пункт третій. Просити Господа Бога, щоби Він зволив спонукати нашу волю і вкласти нам у душу те, що маємо зробити у пропонованій справі, аби якнайбільше докластися до Його хвали та прослави.
2 Молити також про те, щоб ми зуміли добре й непомильно розважити все це за допомогою свого розуму і здійснити вибір згідно з Його найсвятішою волею.

[181] 1
Пункт четвертий. Обміркувати і зважити те, скільки користі чи переваг здобудемо, виключно задля примноження Господньої слави та спасіння своєї душі, якщо приймемо пропонований бенефіцій чи посаду;
2 з іншого боку, розважити також і недоліки та небезпеки, які можуть з'явитися внаслідок цього.
3 У той же спосіб слід обдумати й інший бік, тобто скільки переваг та користі принесла б відмова від такої пропозиції і, навпаки, які недоліки та небезпеки пов'язані з цією відмовою (
99).
---------------------------------------------
(99) Один із основних прикладів того, як сам Ігнатій застосовував цю процедуру, міститься в його "Роздумах про вбогість". Виклавши на папері всі за і проти, чіткіше бачимо становище і краще сприймаємо сукупну вагу кожної з цих категорій.
---------------------------------------------
[182] 1 Пункт п'ятий. Після того, як справу розглянуто та зважено з усіх боків, подивитися, до чого радше схиляється розум.
2 Саме так, тобто відповідно до більшого поруху розуму (
100), а не певного поруху чутливої людської природи, треба здійснювати вибір (101) у такій справі.
---------------------------------------------
(100) Тут у випадку, де в п. 182 вжито mocion racional і протилежне за значенням mocion sensual, mocion означає зміну чи досвідчення в душі, породжене її власною діяльністю (ДухВпр, 32). Mocion racional - це досвідчення, яке є наслідком розумової діяльності душі; натомість mocion sensual породжується чутливою людською природою (див. DalmMan, сс. 200, 204). Наведене значення mocion слід відрізняти від іншого значення цього слова, засвідченого, наприклад, у пп. 6, 313 і 314: досвідчення в душі, викликане Богом, ангелом чи дияволом (див. також пр. 6 до п. 6 і пр. 143 до п. 313).
(101)
Delibaracion Ігнатій вживає тут у значенні determinacion, "завершення" (DalmMan, с. 193). У Вульґаті цей уривок перекладено як "завершувати вибір" (electionem concludere).
---------------------------------------------
[183] 1 Пункт шостий. Зробивши вибір чи прийнявши рішення, треба цілковито віддатися молитві до Господа Бога нашого
2 і піднести Йому здійснений вибір, щоби Божа Велич зволила прийняти його та підтвердити, якщо лишень це сприятиме кращому служінню Богові та Його прославі.

[184] 1 ДРУГИЙ СПОСІБ
ЗДІЙСНЕННЯ РОЗВАЖЛИВОГО І ДОБРОГО ВИБОРУ (
102)
МІСТИТЬ ЧОТИРИ ПРАВИЛА І ПРИМІТКУ

2
Правило перше. Любов, яка керує нами і спонукає нас до вибору певної речі, має сходити згори, від любови Божої,
3 так, щоб той, хто здійснює вибір, сам попередньо збагнув, що та більша чи менша любов, яку він відчуває до предмета вибору, є виключно любов'ю до свого Творця і Господа.
---------------------------------------------
(102) У другому способі більше наголошується на почутті любові та уяві, тоді як у першому йдеться радше про розумову діяльність.
---------------------------------------------
[185] 1 Правило друге. Уявити собі особу, якої ніколи раніше не знали і не бачили, і, бажаючи їй повної досконалості, подумати, що б ми порадили їй учинити і вибрати задля примноження Божої слави та вдосконалення її душі.
2 Застосувавши ці поради до себе, потрібно діяти так, як порадив би іншому.

[186]
Правило третє. Уявити себе на порозі смерті, і той спосіб та міру (103), що їх ми побажали б мати тоді, застосувати до вибору, який потрібно здійснити тепер, а тоді прийняти відповідне рішення.
---------------------------------------------
(103) Forma y medida: у нашому перекладі forma тлумачиться як спосіб виконання, а medida (дослівно, "мірка") - як норма чи критерій. У "Вправах" forma іноді означає схоластичну "форму", на відміну від "матерії" (п. 105:2. тобто спосіб висвітлення теми, і 119), а в інших випадках - "спосіб дії", метод чи засіб (п. 204:1, 3; див. також 104). І forma, і medida мають багато значень, і перекладачі часто розуміли їх по-різному. Див. Gueydan, Exercises, сс. 82 і 143; також примітки 126 і 129 до п. 238.
---------------------------------------------
[187] 1 Правило четверте. Уявити та обміркувати, в якому стані перебуватимемо в день Божого суду, і подумати, яким би ми хотіли мати тоді свій теперішній вибір,
2 а відтак застосувати те правило, яке хотіли б побачити дотриманим тоді, щоб відчути повне вдоволення і радість.

[188]
Примітка. Застосувавши наведені вище правила, укладені з метою забезпечити нам спасіння та вічне вдоволення, треба здійснити свій вибір і піднести його Господу Богові, відповідно до шостого пункту першого способу здійснення вибору [183].


[189] 1 ЗАУВАГА
СПРИЯЄ ВИПРАВЛЕННЮ ТА ЗМІНІ СВОГО ЖИТТЯ ТА СТАНУ (
104)

2 Що стосується тих, хто займає якусь церковну посаду або перебуває у шлюбі, то, незалежно від того, посідають вони щедроту земних благ чи ні, варто зауважити:
3 якщо у них немає можливості або не вистарчає волі здійснити вибір стосовно речей, які підлягають змінному виборові,
4 то вельми корисно запропонувати їм, замість вибору, певний спосіб і метод виправлення та зміни свого життя і стану,
5 визначивши, що метою їхнього створення, життя і стану є прослава та хвала Господа Бога і спасіння їхньої душі.
6 Щоб рухатися до цієї мети і сягнути її, потрібно під час вправ та за допомогою наведених вище способів здійснення вибору [175-188] детально розглянути своє життя:
7 який треба мати дім і скільки осіб у ньому; як керувати своїми домашніми та наставляти і навчати їх як словом, так і власним прикладом.
8 Подібним чином слід обміркувати своє майнове становище: яку частину майна виділити на дім та для своїх домашніх, а яку роздати вбогим та призначити для інших побожних цілей,
9 не прагнучи в усьому цьому нічого, крім примноження честі та слави Господа Бога нашого.
10 Кожен має подумати про те, що сягне поступу в усіх духовних справах настільки, наскільки позбудеться любові до себе самого, власної волі та вигоди (
105).
---------------------------------------------
(104) Зміна життя, хай у якому стані життя не перебував би реколектант. Викладені тут пропозиції і дух, яким пройнятий цей уривок, особливо підходять тим, хто бере участь у реколекціях щороку і потребує радше духовного оновлення, ніж вибору стану життя чи вирішення інших питань такої ж важливості.
(105) Щоб зрозуміти цю стислу вказівку, викладену у негативний спосіб, потрібно враховувати тло, на якому вона постала, а саме бажання Ігнатія якомога більше прославляти Бога та служити Йому. Належно впорядковані самолюбство та власна воля - це добрі якості, Божі дари, часто обов
'язкові. Відтак потрібно мати, визнавати і цінувати ці дари, оскільки підґрунтям для смирення має бути правда. Зазначені якості, одначе, переважно виявляються у нас понад міру, тому їх слід постійно переглядати і пристосовувати до принципів, викладених в "Основі", інакше вони призводитимуть до гріха або, принаймні, перешкоджатимуть примноженню добра. На цей час у старанного і щирого реколектанта вже з'явиться бажання принести Богові якомога більше слави, тому відмова від зазначених якостей є засобом для досягнення цієї мети і проявом боротьби з надмірністю, а відтак - позитивною процедурою.



Sub-Menu:


Back to content | Back to main menu
Сайт создан в системе uCoz