Spiritual Exercises

[330] 1 Правило друге. Тільки Господь Бог може дати душі втіху без попередньої причини, бо лишень Творець має право входити в душу, виходити з неї та викликати в ній порухи, спонукаючи людину цілковито віддатися любові до Його Божої Величі.
2 Говоримо: "без попередньої причини", тобто без жодного попереднього відчуття чи пізнання певного предмета, завдяки якому могла б з'явитися така втіха за посередництвом власної дії нашого розуму чи волі (154).
--------------------------------------------
(154) Втіха без попередньої причини - це проникнення Бога в душу без будь-якого попереднього використання властивих їй розумових, вольових чи чуттєвих якостей. Можливо, так відбулося покликання св. Матея чи св. Павла (п. 175); така втіх схожа на те, що св. Тереза називала "молитвою злуки" (Interior Castle, Mansion V, chs. 1-2), або на "суттєвий дотик" св. Йоана від Хреста (Coathalem, cc. 271-272; див. також 256-257). Оскільки вона походить від Бога, то в ній, вочевидь, не може бути помилок. Одначе, якщо реколектант (або його керівник) хоче переконатися, що певне досвідчення є справжньою втіхою, не викликаною поередньою причиною, слід провести проникливе і ретельне розпізнавання; проте навіть і таке розпізнавання може виявитися безрезультатним. Ігнатієві зауваги надто короткі, аби дати змогу точно зрозуміти, що саме він мав на увазі під цією фразою або відповісти на численні запитання, які вона викликає. І в давні часи, і сьогодні з'являлося чимало різних тлумачень, проте й досі жодне з них не завоювало загального визнання. Тонер у своїх "Коментарях" (сс. 291-313) аналізує погляди Карла Ранера, Гарві Ігена, Ерве Коаталема і Деніела Джила; на переконання автора, залишається значна непевність щодо природи втіхи без попередньої причини, а також стосовно того, як часто вона настає і як впливає на розпізнавання чи то духів, чи Божої волі. Гарві Іген, спираючись на думку Карла Ранера, розглядає зазначене питання під іншим кутом і цитує інших авторів на підтримку своїх поглядів. Див. Harvey Egan, The Spiritual Exercises and the Ignatian Mystical Horizon (St. Louis, 1976), cc. 31-65.