Spiritual Exercises

(106)
[190] 1 ДЕНЬ ПЕРШИЙ

СПОГЛЯДАННЯ ПЕРШЕ
ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ОПІВНОЧІ

ЯК ХРИСТОС, ГОСПОДЬ НАШ, ВИРУШИВ ІЗ ВИТАНІЇ ДО ЄРУСАЛИМА НА ТАЙНУ ВЕЧЕРЮ [289]
МІСТИТЬ МОЛИТВУ ПРИГОТУВАННЯ, ТРИ ВПРОВАДЖЕННЯ, ШІСТЬ ПУНКТІВ ТА БЕСІДУ

2 Молитва приготування - як звичайно.
---------------------------------------------
(106) На думку багатьох інтерпретаторів, мета двох останніх Тижнів після завершення вибору або зміни життя полягає в утвердженні реколектанта за допомогою споглядання страждань Христа у Третій тиждень і Його радості у Четвертий тиждень (див., наприклад, Директиви 1599 р., р. 35, п. 1). Інші автори, від ла Пальми (1611) і далі, вважають цю думку загалом правильною, проте неповною. Досі Ігнатій провадив реколектанта через споглядання Божого плану спасіння, що розкривається в історії через Воплочення, Різдво і публічне життя Ісуса Христа. Кульмінацією цього плану на землі є смерть Христа, що приносить відкуплення, і Його воскресення; метою останніх двох тижнів є глибоке та тісне поєднання реколектанта з Христом, який проходить через страждання і смерть, прямуючи до радості і слави воскреслого життя (Рим. 6, 3-11); Кол. 3, 1-2). Згідно з таким тлумаченням, у Третій і Четвертий тижні перед нами ширше розкривається Христовий заклик у "Царство" (п. 95): учень "має зі Мною трудитися, щоб, розділивши Мої страждання, розділити і Мою славу". Реколектанта надихає завдання долучитися до пасхальної тайни, так описаної Другим Ватиканським Собором: "Праця Христа, Господа нашого, що викупив людство та приніс Богові досконалу слау. Він сягнув цього головно через свої благословенні Страсті, Воскресення з мертвих і славне Вознесення" (Про літургію, пп. 5-6). Стосовно зазначених поглядів див., приміром, Coathalem, сс. 194-197, 209-212; і, зокрема, Cusson, BibThSpEx, cc. 219-222, 233-235, 275-279, 287-292. Ігнатій не вживав терміна "пасхальна тайна", проте саме про дійсність, означувану цим терміном, йдеться у спогляданні Третього і Четвертого тижнів.
---------------------------------------------
[191] 1 Впровадження перше. Історія. Тут треба пригадати, як Господь наш Ісус Христос послав двох учнів із Витанії до Єрусалима приготувати Пасхальну вечерю, а потім і сам прийшов туди з іншими учнями;
2 як, споживши разом із ними пасхального Агнця, Він після Вечері обмив своїм учням ноги і дав їм своє Пресвяте Тіло та свою Дорогоцінну Кров;
3 як опісля, коли Юда вже пішов, аби зрадити свого Господа, виголосив прощальну проповідь.

[192] 1 Впровадження друге. Витворення в уяві місця. Тут потрібно уявити собі дорогу з Витанії до Єрусалима: широка вона чи вузька, рівна чи ні, і так далі.
2 Так само треба уявити світлицю, де відбувалася Вечеря: простора вона чи не дуже, як опоряджена.

[193] Впровадження третє. Просимо про те, чого хочемо. Тут слід просити про печаль, скруху і сором, оскільки власне через наші гріхи Господь іде на муки.

[194] 1 Пункт перший. Побачити учасників Вечері і, заглибившись у роздуми, постаратися почерпнути з цього якусь користь.

2 Пункт другий. Прислухатися до того, що вони говорять, так само намагаючись почерпнути з цього якусь користь.

3 Пункт третій. Дивитися на те, що вони роблять, і почернути з цього якусь користь.

[195] 1 Пункт четвертий. Подумати про те, як Господь наш Ісус Христос страждає у своїй людській природі чи як хоче страждати, відповідно до моменту, який споглядаємо,
2 а тоді з великим старанням спонукати себе до скорботи, скрухи серця і сліз; так само чинити і в наступних пунктах.

[196] Пункт п'ятий. Звернути увагу на те, як ховається Його Божество; себто, Він міг би знищити своїх ворогів, однак не робить цього, дозволяючи своїй людській природі так жахливо страждати.

[197] Пункт шостий. Усвідомити, що все це Господь терпить через наші гріхи і так далі, опісля ж запитати у себе: "Що я можу зробити і витерпіти заради Нього?" (107)
---------------------------------------------
(107) Пункти 4, 5 і 6 не становлять обов'язкових до виконання нових пунктів; їх потрібно радше за бажання залучати до будь-якого із споглядань, вказаних у пп. 1, 2 і 3.
Є люди, яким повні два тижні, присвячені лишень спогляданню осіб, їхніх слів та дій, принесуть втому і спустошення. Цю проблему, до якої можуть призвести вже згадані пункти 4, 5 і 6 (пп. 196-198 і 223-224), можна вирішити, якщо пройти Страсті в емпатії з Христом у контексті не тільки фізичних подій, але й їхнього зв'язку з Божим планом відкуплення. Цей план є надважливим посланням, яке має провадити реколектанта під час виконання вправ; його світло осяює кожну окрему подію, пропоновану для споглядання, й Ігнатій хоче, щоб реколектант в дусі молитви пройнявся ним якомога глибше. Сьогодні ми, користуючись сучасними відкриттями у богослов'ї, біблійній екзеґезі, духовності тощо, нерідко маємо змогу побачити характерні ознаки цього плану, які були йому невідомі. Проте Ігнатій користувався найкращими джерелами, доступними у той час; так само й ми, використовуючи наявні в наші дні джерела, діємо повністю у згоді з його прикладом і практикою. Темою наших молитов можуть бути не тільки євангельські події Страстей та життя після Воскресіння, але й добрий вплив цих подій на наші душі та на історію спасіння. Такий підхід детально обговорюється в Cusson, BibThSpEx, зокрема сс. 278-281; див. також сс. 39-43; 219-233 (зокрема 220 і 224), 296-301; DeGuiJes, cc. 539-543, 564; David Stanley, A Modern Scriptural Approach to the Spiritual Exercises, а також його "I Encountered Approach to the Spiritual Exercises with the Gospel of St. John (St. Louis, 1986), і багато інших авторів.
---------------------------------------------
[198] Бесіда. Завершити бесідою з Господом нашим Ісусом Христом і насамкінець промовити "Отче наш".

[199] 1 Примітка. Слід зазначити, що, як уже почасти пояснювалося вище [54], у бесідах треба розмовляти та просити відповідно до теми, над якою розважаємо (108),
2 себто залежно від того, чи відчуваємо спокусу або втіху; чи хочемо оволодіти певною чеснотою; чи досвідчуємо печаль або радість стосовно того, що споглядаємо.
3 Просити ж слід про те, чого найбільше прагнемо у певній конкретній справі.
4 Таким чином, можна провести одну бесіду з Господом нашим Ісусом Христом або, якщо до цього схиляє нас предмет розважання чи побожність, три бесіди: одну з Матір'ю, другу з Сином і третю з Отцем,
5 дотримуючись способу, вказаного у Другому тижні в розважанні про три (109) класи людей [156] та в примітці до цього розважання [157].

---------------------------------------------
(108) Тема: матеріал, який споглядаємо. Йдеться, втім, і про розумову, чуттєву чи духовну позицію реколектанта, що є наслідком різних тем. Див. DalmMan, c. 200; Calveras, Vocabulario щодо ДухВпр, 4, 48, 49, 74, 105, 109, 204, 225, 226.
(109) В Автографі (текст А) "два різновиди" - помилка, виправлена у Вульґаті на "три".