Spiritual Exercises

ДУХОВНІ ВПРАВИ СВ. ІГНАТІЯ ЛОЙОЛИ

The Spiritual Exercises of Saint Ignatius.
A Translation and Commentary by George E. Ganss, S.I., St. Louis:
The Institute of Jesuits Sources. St. Louis.

переклад з англійської Андрія Маслюха

Львів: Свічадо, 2006

ПЕРЕДМОВА

Призначення цього нового видання "Духовних вправ" св. Ігнатія Лойоли із супровідним вступом та коментарями - бути посібником для тих, хто виконує вправи, проводить чи вивчає їх.

Що стосується реколектантів, то їхня основна мета - плекати досвідчення молитви, сповнені молитовним духом. За задумом св. Ігнатія, вправи мали спонукати тих, хто їх виконує, до роздумів і співпраці з Божою благодаттю. Тож реколекції є часом радше молитви, ніж навчання. Хоч розсудливе використання під час реколекцій пояснень іноді корисне, потрібно пам'ятати, що нормою для такого застосування має бути досвідчення реколекцій. Пояснення слід уживати настільки, наскільки вони сприяють цьому досвідченню і, навпаки, уникати їх, коли вони йому перешкоджають. З огляду на зазначену норму ми дійшли висновку, що пояснення в цій книзі доцільно подати у формі приміток після тексту "Вправ", а не на кожній сторінці (в цьому онлайн виданні пояснення подано відразу).

Після виконання вправ, одначе, досвідчення та духовні плоди, принесені ними, можна значно поглибити внаслідок вивчення самої книги - "Духовних вправ" св. Ігнатія. Ця книга є практичним застосуванням великого Божого плану створення, Відкуплення та духовного зростання; ґрунтовне розуміння цього плану виливається у щораз глибше розуміння самої віри. Таке вивчення часто сповнюється духом молитви і приносить як мотивацію, яка сповнює теплом серце, так і близькість до Бога. Воно надає ще більшої ваги плодам реколекцій і часто триває упродовж цілого життя, закладає інтелектуальне підґрунтя духовної практики людини і переростає в діяльність, у якій інтелектуальні знання приводить до сповнення волі любов'ю та щораз міцнішої злуки з Богом через зачудування і благоговіння. За таких обставин відмінність між вивченням і молитвою нівелюється. Відтак деякі центри духовності розробили програми, відповідно до яких реколектанти упродовж місяця виконують Ігнатієві вправи, а потім присвячують ще один місяць чи й більше вивченню та обговоренню книги. Цей посібник укладено, щоб посприяти як молитовному досвідченню, так і подальшому поглибленню його.

Керівники також часто вважають за корисне мати під рукою як сам текст, так і коментарі, в яких пояснено найбільш характерні особливості вправ. Можливо, користуючись книгою на зразок цієї, вони зможуть краще спонукати реколектантів до плідного та сповненого молитвою вивчення "Вправ", описаного в загальних рисах вище.

Основні норми, яких ми дотримувалися на стадії редакційного опрацювання тексту, описано в "Редакційних заувагах". Утім одну річ видається доцільним згадати вже тут. Відповідно до сучасних редакційних норм, виділені жирним шрифтом надрядкові числа у заголовках не використовують. Проте Ігнатій писав свої заголовки чи інші слова, що їх сучасні редактори у той чи інший спосіб перетворюють на заголовки або підзаголовки задовго до того, як було вироблено зазначені норми. Зокрема у заголовках, вміщених у "Вправах", часто трапляються слова, яким автор надає неабиякого значення і які передають важливі нюанси; у поданому нижче тексті такі слова більше не повторюються. Якщо їх не пояснити відразу, то необізнані читачі можуть неправильно зрозуміти думку Ігнатія. Відтак, зважаючи на призначення цієї книги, ми вирішили відступити від сучасних норм і вживати надрядкові числа у заголовках (в цьому онлайн виданні звичайні числа).

Редакційні зауваги щодо терміна "духовні вправи"

Шукаючи рішення певних проблем, пов'язаних із терміном "духовні вправи", ми пишемо "Духовні вправи" (в лапках), коли йдеться головно про Ігнатієву книгу, і просто духовні вправи, коли мова радше про дії реколектанта під час ре колекцій. Часом ці два значення збігаються, й відтак з'являється потреба вирішити, якому з них варто віддати перевагу. Сам термін "духовні вправи" у процесі редагування породжує чимало проблем. Нижче на прикладах показано, як ми намагалися знаходити адекватне вирішення цих питань.

Задовго до Ігнатія набули поширення різні духовні вправи, як-от присутність на Літургії чи промовляння церковного правила. Ігнатій поступово укладав приписи стосовно низки таких вправ. Ще до 1535 його однодумці Ксаверій і Фавр упродовж тридцяти днів виконували упорядковані ним духовні вправи. Ігнатій зібрав свої записи у книзі під назвою "Духовні вправи", яка була опублікована в Римі у 1548. Щоб легше було робити посилання, Артуро Кодіна у виданні, опублікованому в Турині, у 1928, поділив "Вправи" на 370 пронумерованих пунктів, де кожен номер було подано у квадратних дужках, які показували, що це додаток, відсутній в Ігнатієвому рукописі. Наприклад, мету вправ викладено у "Духовних вправах", [21], або, користуючись нашою системою скорочень, ДухВпр, [21]. Згодом у деяких виданнях ці номери виносять на поля, подаючи іноді в дужках, іноді - без дужок.

Стилістичні норми, що розвинулися до 1991, спричинили зміну деяких колишніх звичаїв. Деякі видавці, приміром, перестали використовувати квадратні дужки [ ] у посиланнях на пункти "Вправ". Утім такі дужки й далі вживаються у перехресних посиланнях у самому Ігнатієвому тексті; наприклад, у ДухВпр, 189: "… за допомогою наведених вище способів здійснення вибору [175-188]". У звичайних посиланнях, що містяться у тексті, написаному не Ігнатієм, вживаються круглі дужки. Нижче наведено кілька прикладів звичного для нас вживання. Вступні зауваги (anotaciones) містяться у ДухВпр, 1-20. Важливе місце у книзі посідають такі вправи, як "Засада й основа" (п. 23) і "Заклик царя" (пп. 91-98) - вступ до Другого тижня "Вправ". З 1548 "Духовні вправи" прочитало і зробило багато людей. Виконання вправ часто є глибоким духовним досвідченням.

Останнім часом, з огляду на створення комп'ютерних версій Ігнатієвих текстів, з'явилися нові доповнення, покликані полегшити дослідження його слововжитку та праць загалом. Запроваджені в 1928 номери пунктів було збережено; проте задля більшої точності покликань кожен пункт було поділено на дрібніші одиниці або пронумеровані стихи, наприклад, ДухВпр, 23:2, 95:4,5, 189:6-9. Термін "смертельний гріх" (pecado mortal) означає гріх, покаранням за який є прокляття, у 33:3 і 48:4, але у 18:5,7, 242:3, 245 - один із головних гріхів.

Нова нумерація стихів для комп'ютеризованих досліджень

Видання, яке ви тримаєте в руках, - це перший переклад "Духовних вправ", у якому застосовано нещодавно розроблену систему нумерації стихів, яку зручно використовувати в комп'ютерах та багатьох конкордансах, програмах обробки тексту та студіях, пов'язаних із Ігнатієвим слововжитком, до яких неодмінно спонукає його книга. Видається доцільним уже тут подати деякі пояснення.

Щоб легше було робити посилання, Артуро Кодіна 1928 р. поділив "Вправи" на 370 пронумерованих пунктів, номери яких було подано у квадратних дужках, які засвідчували, що це додаток, якого нема в Ігнатієвому рукописі. За цією системою, приміром, "Засада й основа" є у "Вправах", [23], а "Воплочення" - [101-109]. На сьогодні така нумерація пунктів стала стандартною і загальновживаною. Іноді номери пунктів ставлять на полях, у дужках або без них. Такий же поділ на пункти прийнято і в інших Ігнатієвих працях, з винятком його "Листів".

Прихід комп'ютерної ери спонукав до подальшого розвитку в тому ж напрямку. Ігнатій часто надавав словам вельми специфічного значення; у різних контекстах ці значення чи, принаймні, його відтінки можуть різнитися між собою. Аби посприяти лінгвістичним та лексикографічним дослідженням у цій галузі, один із проектів, що здійснювався в рамках відзначення у 1990-1991 Року св. Ігнатія, полягав у підготовці повного електронного видання усіх праць Ігнатія, які збереглися до нашого часу. На сьогодні усі його праці та листи мовою оригіналу набрано на комп'ютері чи зі скановано і будуть доступні на компакт-дисках. Використовуючи наявні у більшості комп'ютерів пошукові програми, невдовзі можливо буде знайти перелік усіх випадків уживання певного слова (як-от "слава") у "Вправах", "Конституціях", "Духовному щоденнику" чи "Листах", а також контекст, достатній для вивчення нюансів уживання цього слова в кожному випадку.

Під проводом оо. Роберто Бузи у Ґалларате, Італія, (він підготував Index Thomisticus, опублікований ІВМ у 1974-1975) та Едуарда Ґейдана у Шантільї, Франція, міжнародна команда єзуїтських експертів із питань Ігнатіанської духовності з 1983 працювала над згаданим проектом створення комп'ютеризованого електронного видання чи бази даних. Ця команда співпрацює з д-ром Манфредом Талером із престижного Інституту історії Макса Планка (Max Planck Institut fur Geschichte) у Ґеттінґені, Німеччина.

У своєму Vocabulario de Ejercicios Espirituales: Ensayo de hermeneutica Ignaciana (Рим: CIS, 1972) експерт Іґнасіо Іпарраґірре відібрав п'ятнадцять слів, які відіграють особливу роль в Ігнатієвому духовному вченні, та проаналізував їхнє значення у різних працях Ігнатія. Наприклад, на сс. 11-27 він розглядає авторські відтінки значення слова "любов" (amor), як Божа любов до нас і наша відповідь), у (1) "Вправах"; у (2) "Конституціях"; у (3) Ігнатієвому вченні загалом; у (4) контексті його зв'язку з Біблією; у (5) у документах Другого Ватиканського Собору. Безперечно, таке електронне видання разом із відповідними комп'ютерними програмами стимулюватиме чимало так само корисних лінгвістичних і лексикографічних досліджень слів, що їх вживав Ігнатій. Коли ці програми будуть повністю готові, Інститут Єзуїтських Джерел буде одним із осередків їхнього розповсюдження. Читачі нового видання "Духовних вправ" матимуть змогу використовувати його разом з цими в очікуваних дослідженнях.

У комп'ютеризованій версії Ігнатієвих текстів збережено давню, а тепер уже стандартну нумерацію пунктів; наприклад, Вправи, 23; Конституції, 101; Автобіографія, 87. Проте трапляється, що певне слово, як-от "слава", трапляється два чи й більше разів у межах одного пункту. Відтак було зроблено висновок, що потрібно поділити пункти на дрібніші секції (часто їх називають стихами), аби мати змогу вирізняти окремі випадки вживання певних слів; наприклад, Вправи, 23:2; Конституції, 101:4,5,9; Автобіографія, 87: 3. Отримуємо, отже, систему, подібну до тієї, що її запровадив 1551 р. Робер Ест'єн для нумерації глав і стихів Біблії.

Таку нову нумерацію стихів було застосовано у 1110-сторінковому виданні Ignace de Loyola: Ecrits, traduits et presents sous la direction de Maurice Giuliani, S.J. (Париж, 1991). Також її буде використано у виданні повних головних праць Ігнатія, яке готує Інститут Єзуїтських Джерел. Ця нумерація має всі шанси стати такою ж стандартною і загальновживаною, як і нумерація пунктів. Відтак ми вирішили застосувати її у цьому новому перекладі "Вправ". Це дозволить нашим читачам використовувати книгу для знаходження посилань, що міститимуться у численних дослідженнях, які провадитимуть у майбутньому.

Що стосується книги, яку ви тримаєте в руках, то здебільшого цілком достатньо поклику тільки на номер пункту, як це робилося в минулому. Подавати номери стихів у кожному випадку було б надто клопіткою справою. Проте у тих випадках, коли це було потрібно чи корисно, ми додавали до номера пункту номер стиха. Властивий цьому виданню слововжиток пояснено у "Редакційних заувагах" щодо терміна "духовні вправи".

Подяка

Уперше цей переклад було опубліковано як частину виданої раніше праці автора St. Ignatius of Loyola: The Spiritual Exercises and Selected Works, № 72 у серії "The Classics of Western Spirituality", що публікує видавництво "Paulist Press". Я вдячний д-ру Джону Фарині з видавництва "Paulist Press", який запропонував мені видати зазначену книгу й уклав угоду, за якою я міг, зробивши належні виправлення та додатки, використовувати її зміст для інших цілей; також висловлюю подяку д-ру Бернардові МакДжинну, редактору серії, за конструктивну критику, яку я сприймав із вдячністю. У новому посібнику переклад і примітки було дещо виправлено, а також доповнено двома додатками.

Неможливо назвати тут усіх, хто надавав автору вельми цінну допомогу, проте хотілося б згадати, принаймні, декого і висловити глибоку вдячність таким особам: о. Джону В. Падберґові, який всякчас спонукав автора стабільно працювати над цією книгою; о. Мартину Е. Палмерові за постійну різнопланову допомогу; оо. Вінсенту Дж. О'Флагерті та Джозефу А. Тетлоу за ретельний аналіз перекладу "Вправ" і приміток до нього та цінні поради, в яких відобразився їхній багатий досвід керівників; оо. Филипу К. Фішерові та Джону Л. МакКарті за компетентну редакторську працю; сестрам Елізабет А. Джонсон та Френсіс Крумпелман, які уважно вичитали переклад і дали чимало корисних порад, зокрема стосовно вживання граматичної категорії роду.

Джордж Е. Ґанс, Т.І. у празник св. Ігнатія,
500-й рік від народження 31 липня 1991 року